Сторінка психолога
Що таке депресія?
Депресія – це складний клінічний синдром, який часто дуже важко розпізнати та диференціювати. Наш досвід спілкування з молоддю показує, що більшість рис, які свідчать про суїцидальність, схожі з ознаками депресії. Її основним симптомом є втрата можливості отримувати задоволення від тих речей у житті, які раніше приносили щастя. Спостереження та спілкування з молодими людьми, що мають депресивні розлади, свідчать, що вчинки і настрій згодом знебарвлюються. Психіка позбавляється сильних емоційних почуттів, стає монотонною та безрадісною. Таку людину опановує безнадійність, провина, самоосуд та роздратування. Помітно слабшає активність або, навпаки, виникають напади голосного, швидкого, іноді безупинного мовлення зі скаргами, звинуваченнями або закликами на допомогу. В бесідах з таким контингентом людей з’ясувалось, що в них часто бувають порушення сну або втома, яка находить хвилями, головні болі, болі у боці або животі. Вони постійно відчувають свою небажаність, гріховність та непотрібність.
Тому, вчасне діагностування депресивних виявів – важливий чинник запобігання суїцидам.
Результати дослідження підтверджують висунуту нами гіпотезу про те, що молодь, яка страждає на депресивні розлади, схильна до самогубства. Так, 92% опитаних страждають на депресивні розлади, причому 53% мають високий рівень депресії, а саме це часто є передумовою або супутником суїциду. У 8% з них уже наявний суїцидальний ризик. Для 12 % респондентів стресогенною проблемою, що формує суїцид альні наміри, виявилось нещасливе кохання, а для 15 % - шкільні проблеми та проблеми вибору життєвого шляху. Інші проблеми, що впливають на стан психологічного комфорту молоді, теж виявились стресогенними (крім протиправних дій), але трапляються у меншої кількості респондентів.
Дані спілкування з молоддю свідчать про те, що існує тісний зв'язок між само руйнівною поведінкою і жорстокістю, насильством, непорозумінням, нехтуванням або занедбаністю в родинах. Причому часто це може бути пов’язане з проблемою не реалістичності сподівань дітей та батьків один щодо одного (часто в підлітковому та юнацькому віці це стосується питання шкільної успішності та вибору майбутньої професії). А суїцид альні спроби у них є просто способом привернути до себе увагу, наголосити на вагомості їхньої думки, відчайдушним криком про допомогу і способом змінити наявний стан речей. Що ж стосується проблеми «нещасливого кохання», то одним з основних психологічних пояснень є надмірна залежність від людини протилежної статі, що виникає як компенсація незадовільних стосунків зі своїми батьками і відсутності контакту з ними. Тоді стосунки з особою протилежної статі стають настільки важливими та емоційно необхідними, що будь – яке «охолодження» стосунків або зрада сприймається як подія, що позбавляє сенсу подальшого життя.
А за відсутності розуміння і підтримки оточення можливі «ситуативні самогубства» - імпульсивні, непідготовлені та власне не пов’язані з усвідомленим наміром позбавити себе життя.
Враховуючи все вище зазначене, одним із способів профілактики явища суїциду в молодіжному середовищі формування взаємин батьків з дітьми на основі відкритих, повністю відвертих емоційно – теплих відносин, які є надійним захистом від багатьох, іноді суворих випробувань, з якими має справу сучасна молодь.
Стиль поведінки та риси особистості.
Існують деякі риси особистості підлітка чи молодої людини, які часто супроводжують суїцидальну поведінку.
- Нестабільність настрою чи його надмірна змінність;
- Агресивна поведінка;
- Асоціальна поведінка;
- Схильність до демонстраційної поведінки;
- Висока імпульсивність, схильність до надмірного ризику;
- Роздратованість;
- Низька здатність щодо вирішення проблем;
- Нездатність до реальної оцінки дійсності;
- Тенденція жити в „світі ілюзій і фантазій”;
- Ідеї переоцінки власної особистості, які змінюються відчуттям нікчемності;
- Легко виникаюче відчуття розчарування;
- Надмірна самовпевненість;
- Відчуття приниження чи страху, яке приховується за проявами домінування, та демонстративної поведінки стосовно оточуючих.
- Проблеми з визначенням сексуальної орієнтації;
- Складні стосунки з дорослими.
Особливості сім’ї та стресові події в дитинстві.
Деструктивні тенденції в сім’ї та травматичні стресові події в дитинстві можуть вплинути на життя молодої людини, оскільки вони позбавляють його досвіду вирішення життєвих труднощів. Негативні тенденції в сім’ях, які впливають на суїцидальну поведінку дітей приводяться нижче.
- Психічні відхилення у батьків;
- Зловживання алкоголем, наркотиками;
- Випадки самогубств в сім’ї;
- Насильство в сім’ї
- Розлучення батьків;
- Надмірна авторитарність батьків;
- Надмірно низькі чи високі очікування з боку батьків по відношенню до дітей.
Фактори ризику (стресові ситуації).
Існують соціально – психологічні фактори, які відносяться до підлітків, які можуть зіграти роль стресорів та сприяти суїцидальним проявам.
Серед них зустрічаються:
- Серйозні проблеми з батьками;
- Відторгнення ровесників;
- Смерть коханої або значимої людини;
- Міжособистісні конфлікти;
- Проблеми з законом;
- Невдачі в навчанні;
- Фінансові проблеми;
- Небажана вагітність, аборт, його наслідки;
- Зараження на СНІД;
- Серйозні фізичні вади, хвороби.
Як визначити наявність ризику суїциду у підлітків.
Будь – які неочікувані чи драматичні зміни, які вплинули на поведінку підлітка , будь – які зміни в поведінці слід приймати всерйоз. До них відносяться:
- Втрата інтересу до звичайних видів діяльності;
- Різке зниження успішності в навчанні;
- Незвичне зниження активності, нездатність до вольових зусиль;
- Погана поведінка в школі;
- Зникнення з дому, прогули уроків;
- Вживання алкоголю чи наркотиків;
- Хуліганство.
Допомога потенційному суїциданту.
- Підбирайте ключі до розгадки суїциду;
- Прийміть суїциданта як особистість;
- Налагодьте турботливі стосунки;
- Будьте уважним слухачем;
- Не сперечайтеся;
- Запитуйте;
- Не пропонуйте невиправданих утіх;
- Пропонуйте конструктивні підходи;
- Вселяйте надію;
- Оцініть міру ризику самогубства;
- Не залишайте людину одну у випадку ситуації високого суїцидального ризику;
- Зверніться за допомогою до спеціалістів;
- Важливість збереження турботи і підтримки.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо організації та проведення індивідуального навчання вдома учнів,
які мають вади у психічному чи фізичному розвитку
Методичні рекомендації з досвіду роботи щодо організації та проведення індивідуального навчання вдома з учнями, які мають вади у психічному чи фізичному розвитку.— К., 2000.— 32 с.
Методичні рекомендації підготувала О.В. Чеботарьова — учитель індивідуального навчання хворих дітей вдома спецшколи-інтернату № 15 м. Києва для дітей з наслідками поліомієліту та церебральним паралічем
Відповідальна за випуск завідувач сектора Науково-методичного центру середньої освіти
Міністерства освіти і науки України Л.С. Дробот
Видання здійснено за сприяння Київської міської організації
Народно-демократичної партії
Навчальне видання
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо організації та проведення індивідуального навчання вдома учнів,
які мають вади у неточному чи фізичному розвитку
Координатор видання Л. Малина
Комп'ютерна верстка /. Грибанової
Обкладинка С. Косенка
Коректор Л. Тютюнник
Свідоцтво серії ДК № 55 від 18.05.2000 p.
Підписано до друку 10.08.2000. Формат 60х84/16
Папір друкарський. Гарнітура «Таймс». Друк офсетний.
Умов. друк. арк. 1,86. Обл.-вид. арк 1,5.
Наклад 100 прим. Зам. №
ТОВ «ЛДЛ»
03113, Київ, вул. Дружківська, 10.
Віддруковано з оригінал-макета в ПФ «Аякс»
Київ, пр. Науки, 72.
І. ОРГАНІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ
Індивідуальне навчання організовується відповідно до закону України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Положення про індивідуальне навчання в системі загальної середньої освіти», затвердженого наказом Міністерства освіти України, та інших актів чинного законодавства від 01.07.1993 p. № 230.
Індивідуальне навчання здійснюється до виповнення учням 15-ти років. Для дітей, які потребують соціальної допомоги та реабілітації за рішенням місцевого органу державного управління освіти строк індивідуального навчання може бути змінений. Для вирішення цього питання школа до 1 вересня кожного навчального року повинна подати списки учнів, яким виповнилось 15 років, до місцевого органу державного управління освіти і отримати дозвіл на подальше навчання цих учнів.
Підставою для організації індивідуального навчання хворих учнів є:
1. Довідка районної лікувально-консультативної комісії за підписом 3-х членів комісії.
2. Заява батьків з проханням зарахувати учня до школи.
3. Копія свідоцтва про народження дитини.
4. Направлення міського або районного органу державного управління освіти.
Довідка лікувально-консультативної комісії та заява батьків поновлюється щорічно. За наявності цих документів педагогічна рада вирішує питання про зарахування учня до школи, яке затверджується місцевим органом державного управління освіти. Після цього видається наказ по школі «Про зарахування до школи учнів, що потребують індивідуального навчання в ___ н/році». Копія цього наказу передається в бухгалтерію місцевого органу державного управління освіти.
Після зарахування учня до школи наказом по школі призначається вчитель або кілька вчителів для його навчання вдома. У пояснювальній записці до навчального плану спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей з наслідками поліомієліту і церебральним паралічем на 1998-1999 навчальний рік сказано, що кількість тижневих годин на індивідуальне навчання не може бути більшою 0,5 ставки вчителя, тобто в початкових класах — 10 годин, а в середніх та старших — не більше 9 год. Школи, до яких прикріплені такі учні, повинні вирішувати це питання в місцевому органі державного управління освіти.
Оплата праці педагогічних працівників здійснюється на загальних підставах відповідно до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої Міністерством освіти і науки України.
В окремих випадках (залежно від захворювань дитини) кількість тижневих годин може бути збільшена за рахунок грошових надходжень від підприємств, організацій, приватних осіб тощо.
Вчитель, який призначений для навчання учня вдома, складає розклад уроків та графік роботи, який погоджується із заступником директора школи з навчально-виховної роботи і затверджується директором. Після цього він доводиться до відома учнів та їхніх батьків. Примірник цих документів зберігається в заступника директора з навчальної роботи для здійснення перевірки роботи вчителя.
II. ВЕДЕННЯ ДОКУМЕНТАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ
Навчання осіб, які потребують соціальної допомоги та реабілітації, здійснюється за індивідуальним планом, що складає вчитель, який проводить навчання з урахуванням психофізичних особливостей учнів.
За рішенням педагогічної ради, щоб не дублювати календарні плани, учитель записує план у класному журналі обліку занять з даним учнем, потім проставляється тільки дата проведення занять та оцінки з кожного предмета.
Індивідуальні плани роботи вчитель складає відповідно до навчальної програми для даного класу.
Складений план перевіряє і затверджує заступник директора з навчальної роботи. Класний журнал є документом для оплати праці осіб, які здійснюють індивідуальне навчання. Дата проведення кожного уроку повинна бути записана в класному журналі. Якщо вчитель проводить спарені уроки, то в журналі двічі ставиться дата проведення. У класному журналі вчитель залишає графу «Для приміток». У цій графі записуються заміни уроків іншими вчителями, якщо вони були. У кінці кожного місяця вчитель індивідуального навчання звітується заступникові директора з навчальної роботи про виконання програми з даним учнем Після цього заступник директора складає табель на оплату вчителеві.
У кінці кожного навчального року індивідуальний план роботи (журнал) з учнем, що навчається вдома, вчитель здає в навчальну частину. Після перевірки заступником директора з навчальної роботи виконання програми журнал здається в шкільний архів.
Кожного школяра індивідуального навчання заносять у списки учнів класу, до якого він прикріплений. Учитель дає відомості про свого учня класному керівникові або класоводові, який записує одержані відомості про учня в класному журналі до графи «Відомості про учнів». У шкільному класному журналі виставляються оцінки тільки за чверть і річні, а також робиться запис рішення педагогічної ради про переведення учня до наступного класу.
Учитель індивідуального навчання оформляє особову справу на учня В особовій справі записуються дані про учня, виставляються річні оцінки, вкладається направлення учня до школи та копія свідоцтва про народження.
Після закінчення учнем 1-го, 4-го та випускного класів у особовій справі пишеться коротка характеристика на учня. Ведення особових справ вчителем контролюється заступником директора з навчальної роботи Особові справи учнів індивідуального навчання зберігаються у секретаря школи.
У щоденнику учня, який веде він сам, якщо може самостійно писати, записуються домашні завдання. Якщо учень має тяжкі розлади рухів і писати не може, щоденник заповнює вчитель.
Відповідно до Положення про спеціальну загальноосвітню школу-інтернат України для дітей з вадами фізичного або розумового розвитку тривалість уроку у підготовчому класі — 30 хвилин, 1-2-му — 35 хвилин, 3-му — 12-му класах — 40 хвилин. На кожному уроці після 15-20 хвилин занять проводиться п'ятихвилинна фізпауза з використанням лікувально-коригуючих вправ.
III. ОБСТЕЖЕННЯ ВЧИТЕЛЕМ УЧНІВ, ЯКІ НАВЧАЮТЬСЯ ВДОМА
Перед складанням індивідуального плану роботи з учнем на навчальний рік учитель повинен ознайомитись із станом рухових функцій верхніх кінцівок дитини, провести логопедичне обстеження та вивчити інтелектуальний розвиток дитини.
Тільки після вивчення індивідуальних особливостей учня, на основі навчальної програми складається план індивідуальної роботи на весь рік
У процесі проведення обстежень учитель звертає увагу на основні моменти навчальної діяльності учня: працездатність, активність, цілеспрямованість, наявність або відсутність планових дій. Відмічаються особливості уваги, пам'яті. При обстеженні пам'яті звертається увага на стан короткотривалої та довготривалої пам'яті, перевагу механічної або логічної, стан зорової, слухової і моторної пам'яті. На основі отриманих даних в учителя складаються уявлення про інтелектуальний розвиток учня з церебральним паралічем. В усіх випадках визначаються найбільш дефектні і найбільш збережені функціональні системи і з опорою на останні вчитель будує навчальний процес. У разі виявлення в учня зниженого інтелекту вчитель радить батькам зробити обстеження дитини з метою установити діагноз медико-педагогічною комісією.
IV. КОРЕКЦІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ
Дитячий церебральний параліч за останні роки став одним із найбільш поширених захворювань центральної нервової системи в дитячому віці в усіх країнах світу. Це захворювання важко інвалідизує дитину, не тільки вражаючи рухову систему, а й викликає порушення мови та інтелекту. Якщо дитина має важкі ураження рухової системи і рука її зовсім не підготовлена до письма, то рішенням педагогічної ради школи такий учень звільняється від оцінювання письмових робіт і з ним проводиться усне вивчення грамоти й української мови. Паралельно з цим проводяться вправи для підготовки руки до письма.
Навчання письму можна починати тільки після підготовки руки до письма, після розвитку диференційованої діяльності пальців. Тривалий час перед початком роботи з опанування рухів, потрібних для письма, учень навчається контролю за роботою м'язів пальців при змиканні кінчиків нігтьових фалангів І, ІІ, III пальців, почерговому згинанню та розгинанню пальців, утриманню олівця в повітрі. Далі починається робота зі стабілізації утримання олівця в пальцях, для чого підбирається максимально вигідне для функції положення кисті. В цей час учитель та батьки повинні приділити велику увагу розвиткові дрібної моторики пальців рук. Для цього можна рекомендувати таким дітям перекладати предмети з однієї коробки в іншу, починаючи від яблук і закінчуючи горохом, ліпити з пластиліну, глини, а також роботу з мозаїкою.
У період навчання грамоти діти, які не можуть писати, можуть виконувати завдання на магнітній дошці. Ця робота допомагає вчителеві перевіряти знання учнів, а учням — розвивати дрібну моторику кистей верхніх кінцівок.
Кожний урок, який проводить учитель вдома, повинен мати корекційний характер. Починати урок потрібно з психологічної підготовки учня до роботи. Після цього обов'язково проводиться логопедична гімнастка. Вчитель, який працює з хворий учнем на ДЦП, систематично консультується з логопедом щодо проведення артикуляційної гімнастики. Після 15-20 хвилин уроку проводиться фізкультхвилинка, яка триває 5 хвилин. Для правильного проведення фізкультхвилинки потрібно радитися з учителем фізкультури та інструктором ЛФК, які працюють у школі-інтернаті. Оскільки досягти позитивних результатів у навчанні хворого учня на ДЦП можна лише за умови співпраці вчителя індивідуального навчання, логопеда, інструктора ЛФК, вчителя фізкультури, лікаря школи.
Діти з церебральним паралічем, які навчаються в домашніх умовах, мають тяжкі порушення рухового апарату. В основному це діти, які прикуті до ліжка. Вони не мають можливості спілкуватися з однолітками, та чужими дорослими людьми. Тому зв'язна мова цих дітей часто не розвинута, словниковий запас бідний. Ці моменти теж повинен врахувати вчитель при складанні індивідуального плану роботи.
V. ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНОЇ ГРИ В УМОВАХ
ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ
Під час проведення занять у початкових класах необхідно використовувати наочність, роздатковий матеріал, включаючи в урок ігрові моменти.
Застосування гри та ігрових моментів створює у дітей бадьорий робочий настрій, сприяє подоланню труднощів, які виникають у них під час ypоку. Велике значення мають дидактичні ігри з пізнавальної точки зору. У процесі розв'язання різноманітних завдань в учнів розвиваються такі процеси мислення, як порівняння, аналіз, синтез.
Під час дидактичних ігор діти систематизують й закріплюють свої знання про різні ознаки предметів, встановлюють зв'язки між ними, просторові, часові та інші співвідношення. Учні засвоюють загальні поняття, збагачують словниковий запас. Дидактичні ігри допомагають розвинути увагу, зосередженість, волю дітей, чесність, правдивість. Для гри на уроці слід відводити небагато часу, не більше 4-5 хвилин, щоб, вона не втомлювала дитину. Використовуються ігри і як засіб психологічної підготовки учнів до уроку, і як засіб відпочинку після напруженої праці. Тобто гра сприяє доцільності організації навчальної діяльності учнів.
Для проведення ігор учитель повинен підготувати необхідну кількість малюнків, таблиць, карток, різних іграшок, предметів тощо. Ці матеріали мають бути привабливими, гарними, чистими, старанно виготовленими. Малюнки мають бути естетичними, букви й цифри чіткими, геометричні форми фігур точними.
Учні з задоволенням грають на уроці, і це допомагає їм міцніше засвоювати програмний матеріал.
У дітей з церебральним паралічем часто, особливо на початку навчання їх грамоті, проявляються труднощі при написанні букв. Найбільш характерною особливістю їх письма може бути його дзеркальність. Вчитель повинен систематично при навчанні грамоті включати вправи для подолання цього недоліку.
На уроках української мови слід використовувати ігри для загального і мовленнєвого розвитку учнів. Ці ігри грунтуються на мовному матеріалі, але мають на меті не лише мовний, а й загальний розвиток учнів, зокрема розвиток їх пам'яті, уваги, кмітливості, вміння класифікувати предмети, порівнювати їх, диференціювати. Ігри, подібні до таких, як «Що змінилось?», «Чарівний мішок», можуть бути використані не тільки на уроках української мови, а й на ішдих.
За допомогою дидактичних ігор на уроках математики здійснюються такі навчальні завдання: закріпления знань про утворення чисел першого десятка; розвиток уміння встановлювати кількісні відношення, визначати склад числа; вправляння в додаванні та відніманні чисел; та ін. Для ефективного проведення математичних ігор необхідно використовувати цифрові картки, малюнки з певною кількістю предметів, самі предмети (палички, каштани, горіхи, жолуді та ін.). Застосування математичних ігор особливе значення має для розумово відсталих дітей на початковому етапі навчання. Бо їм дуже важко запам'ятати цифровий матеріал без опори на наочність.
На уроках математики використовуються ігри для лічби та закріплення понять про число, які допомагають закріпити знання про числовий ряд («Лічи далі від любого числа», «Яке число пропущено?», «Живі цифри»), розвивають уміння встановлювати співвідношення кількості з цифрою («У кого стільки ж?»).
Більшість учнів, хворих на ДЦП, довго не можуть засвоїти склад числа. Цей матеріал надзвичайно важливий для засвоєння у 1 класі, тому «Ігри на закріплення складу числа» допоможуть дітям засвоїти матеріал про склад числа («Знайди свою пару», «Вгадай» скільки в другій руці» та ін.), і їх доцільно проводити протягом усього навчання у 1 класі.
Ігри на розвиток та закріплення обчислювальних умінь доцільно проводити вже з початком вивчення теми «додавання» та «віднімання в межах першого десятка». Діти люблять такі ігри, як «Мовчанка», «Риболови», «Кращий рахівник»,
Ознайомлення з основними ознаками предмета — кольором, розміром та формою — допомагає дітям повніше сприймати предмети і явища навколишнього світу, готує їх до усвідомлення поняття про вимірювання величин, до засвоєння геометричного матеріалу.
VІ. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПІДХІД
ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ ВДОМА
У київській спецшколі-інтернаті № 15 для дітей з порушенням опорно-рухового апарату учні, які навчаються вдома, працюють за 3-ма програмами:
1. За загальноосвітньою (діти з нормальним інтелектом).
2. За ЗПР (діти з затримкою психічного розвитку).
3. За програмою допоміжної школи — діти з незначним ступенем розумової відсталості, а також діти, які за своїм психічним станом не можуть перебувати в дитячому колективі (діти з психоподібними станами та епілептичними синдромами).
З учнями, які навчаються за програмою загальноосвітньої школи та ЗПР, у початковій школі працює один учитель, а починаючи з 5-го класу — вчителі-предметиики. З учнями допоміжних класів з 1-го по 10 клас працює один учитель-дефектолог.
Для індивiдyaльнoгo навчання вдома дітей допоміжних класів виділяється 10 годин на тиждень. У зв'язку з тим, що 90% дітей з розумовою відсталістю хворих на ДЦП мають тяжкі порушення мови — дизартрію, 1 година відводиться на логопедичну роботу. Перед тим, як розпочати роботу, глибоко вивчаємо індивідуальні особливості кожної дитини: психічну сферу, пам'ять, мислення, фізичний стан, зір, мову. Досконало вивчаємо анамнез дитини. Після цього складаємо індивідуальний план роботи (Див. додаток № 1.)
Якщо діти з ДЦП, які до школи були в дитячих закладах, є більш-менш підготовленими, з певними уміннями та навичками, то діти з домашньою формою навчання, внаслідок своїх фізичних і психічних вад, ніяких дитячих закладів не відвідували і зовсім не підготовлені до школи. У них несформовані необхідні передумови навчальної діяльності.
Незалежно від форми ДЦП в учнів найбільш характерними особливостями в руховій сфері є уповільненість і несформованість рухових функцій, необхідних для оволодіння навчальними і трудовими навичками. У більшості з них, особливо у перші роки навчання, дуже нестійка хода або вона зовсім відсутня, погана координація рухів, несформована реакція рівноваги, часто неприродні, а іноді і вичурні пози тіла, кінцівок, голови. У деяких дітей порушення моторики ускладнюються насильницькими рухами голови, рук, плечей, гримасами обличчя і т.д., які особливо ускладнюються при хвилюванні, переляку, несподіваному зверненні до дитини, а також при спробах виконувати ті чи інші ціленаправлені дії. Діти мають великі труднощі в оволодінні навичками письма, самообслуговування і трудовими навичками.
Труднощі при оволодінні навичками письма в учнів з ДЦП пов'язані перш за все з несформованістю або порушенням хватальних функцій кисті, що затруднює захоплювання і утримання предмета. Сам акт письма, який потребує плавного руху кисті, порушений внаслідок слабкості м'язів, розладу м'язового тонусу кисті, насильницьких рухів, відсутності можливості послідовного скорочення і розслаблення м'язів кисті. Через це учнї при письмі, як правило, тримають ручку неправильно, часто в кулаці, письмо виконується завдяки руху кисті, а іноді використовуються додаткові рухи всією рукою. Нерівномірність письма особливо виражена в учнів з гіперкінезом, оскільки насильницькі рухи заважають рухам пальців у момент письма. Враховуючи всі ці особливості, доцільно проводити серію корекційних вправ та ігор для розслаблення м’язів руки, ліктя, кисті, пальців, зняття спазмів.
1. Дитина стискає руки в кулак, потім різко відпускає пальці — настає повне розслаблення. Пальці треба розводити якомога ширше один від одного.
2. «Піраміда». Стиснувши руки в кулаки, треба натискати правим кулаком лівий, тобто «будувати піраміду», яка стає все вищою й вищою. Кулаки треба ставити один на одний якомога сильніше.
3. Кругові ритмічні рухи кулачків за годинниковою і проти годинникової стрілки.
4. Лікті зігнутих рук стоять на столі. Права рука намагається діставати праве плече, ліва її утримує, перешкоджає. Такий самий рух виконує й ліва рука.
5. Руки зчеплені в замок перед грудьми. Правою рукою намагайтеся відвести ліву руку, а лівою — праву.
6. Гра «Допоможи курчаткам». Для цього необхідно обвести контур рук дитини на папері і в кожному пальчику намалювати курчатко. Уявляємо, що літає коршун і хоче схопити курча, треба затулити кожне курчатко. Дитина старається розслабити руку розвести пальчики і накласти на тра--фаретку так, щоб затулити кожне курча.
7. Гра «Піаніно». Уявляємо, що ми граємо на піаніно. Дитина кожним пальчиком натискає на одну клавішу.
Можна виготовити трафаретку (імітовані клавіші).
8. Підняти руки догори долонями до себе, подивитись на них, опустити. Стежити, щоб руки не згинались у ліктях і не приводились одна до одної. При геміпарезах треба допомагати дитині у виконанні вправи хворою рукою.
Наведу приклад. Юля П. почала навчатися в 1 класі, коли дівчинці виповнилось 9 років. Дитина не пересувається самостійно, з тяжкими гіперкінезами, мозочковою формою ДЦП, тяжкими розладами мовлення. Юля не мала ніяких навичок письма. Вона не могла почати писати у звичайних зошитах. Тому було рекомендовано батькам зробити трафаретку, якою б дитина користувалась на уроках письма. Ця трафаретка складається із плоскої дощечки, на яку накладається дощечка з прорізами, де дитина писатиме елементи букв, слова. Зошит фіксується між двома цими дощечками.
Робота розпочалася з підготовки руки до письма, розвитку діяльності пальців. Спеціально підібраний масаж, вправи для розвитку хватальних функцій кисті, утримання олівця, ручки в повітрі, розвиток дрібної моторики пальців рук сприяли навчанню дитини письму. Дитина через кілька місяців оволоділа необхідними навичками, і ми приступили до роботи з трафареткою. На трафаретці у прорізі ставили дві крапки, які треба було вертикально з'єднати. Завдання для дитини спочатку було надзвичайно складним. Кожен урок починався з психологічної підготовки до роботи: «У тебе повинно все вийти. Все вийде. Нехай не зараз. Пізніше. Але де ти обов'язково зможеш». Результати було видно вже через півроку. Дівчинка почала писати палички за заданими крапками. Використовували ми різні прописи, які пристосовували під нашу трафаретку. На кінець року дитина почала писати елементи букв та букви.
Дефекти моторики рук значно проявляються при формуванні трудових і побутових навичок, Дітям важко працювати з пластиліном, не можуть його розкачати, розділити на частини, зліпити різні фігури. Основний дефект при ДЦП — рухові порушення значною мірою визначають специфіку навчальної діяльності. Це проявляється не тільки в несформованості рухових навичок і вмінь за рахунок порушення моторики, а й недостатності тим більш складних функцій, необхідних для навчальної діяльності, в основі яких лежить рух (зорово-моторна координація, просторовий аналіз і синтез, праксис).
Особливості навчальної діяльності дітей з індивідуальною формою навчання, як і всіх дітей з ДЦП, значною мірою зумовлені тяжкими порушеннями мови. Мова дітей невиразна і мало зрозуміла для оточуючих. У деяких дітей відмічаються різні насильницькі рухи в артикуляційному апараті, які особливо яскраво проявляються в усних відповідях і викликають різні гримаси, неадекватну посмішку, неправильне відкривання рота, солевації. Тому доцільно виконувати комплекс спеціальних вправ для органів артикуляційного апарату, які необхідні для виправлення порушень звуковимови, заміни звуків.
АРТИКУЛЯЦІЙНІ ВПРАВИ ДЛЯ ЯЗИКА
1. Утримання язика «лопаткою», «голочкою», «чашечкою»
2. Загинання язика на верхню губу, зуби.
3. Утримання язика за верхніми зубами.
4. Утримання язика біля лівого, правого куточка рота.
5. Язик вгору — вниз (на верхню губу — нижню)
6. Язик вправо — вліво (маятник).
7. Кругові рухи язика між щелепами і губами, то справа наліво, то навпаки
8. Масаж широким язиком твердого піднебіння.
9. Проговорювання приголосних К — Т.
10. Згинання язика в трубочку.
Приміром, Саша К. у 1 допоміжному класі не вимовляв через нерухливість та інертність язика звуки Л та Р. Та після наполегливої роботи з дитиною, спеціальною методикою постановки звуків він у кінці 3 допоміжного класу почав вимовляти звук Л, автоматизував його в мові. Складніше було зі звуком Р. Він був поставлений через рік, але дитині довго не давалось автоматизувати його в мові. Спільна робота з батьками, які допомагали дитині у позаурочний час виконувати вправи, привела до бажаних результатів. Саша нарешті після великої кількості вправ, проведених масажів, побудови речень, скоромовок, пісень, віршів, заговорив правильно. В іншої учениці порушення звуковимови посилювались за рахунок дихальних розладів: мовленнєвий видих коротший, дитина в момент вимови виконує окремі вдихи, мова скандована, втрачає плавність і виразність. У такому випадку використовувалась серія дихальних вправ, які ми виконували під приємну музику.
1. Тренування діафрагмального дихання (вправи проводяться лежачі на спині). Розслабитися, покласти одну руку на груди, другу — на живіт для контролю за рухами м'язів. На вдих передня частина живота піднімається, грудна клітка повинна бути максимально нерухома. Видих уповільнюється з вимовою глухих приголосних С, Ш. Передня стінка живота поступово втягується («М'ячик» то надувається, то «втягується»);
2. Виконуємо, сидячи на стільці прямо:
а) вдих і видих через ніс;
б) вдих через ніс, видих через рот;
в) вдих через рот, видих через ніс;
г) вдих глибокий у супроводженні рук у сторони, вгору, видих — у супроводженні рухів рук у початкове положення.
3. На видосі — довга вимова
а) звука М;
б) голосних А, ОУ, Е, И;
в) складів, слів із вивченим звуком;
г) рахунок до 5-ти, 10-ти і назад, таблиця множення;
д) вимова на кожному видосі віршів, скоромовок.
Для дітей, хворих на ДЦП, характерні розлади зору. Тому рекомендуємо такі корекційні вправи, які дають позитивні результат в роботі з нашими учнями.
1. Закрити, відкрити очі (до речі, закрити очі виявилось дуже складним завданням Діти закривають очі руками, або відвертаються)
2. Не змінюючи положення голови, подивитись на стелю, вліво, вправо, на підлогу.
3. Не змінюючи положення голови, описати в повітрі коло, трикутник. квадрат, цифру 8.
4. Подивитись на ліве, праве плече.
5. Закрити очі по черзі, спочатку ліве, потім — праве око.
Усі ці корекційні вправи мають важливе значення для учнів, що навчаються вдома у період навчання грамоті, математиці.
Період навчання письму та читанню для учнів з ДЦП має важливе освітньо-корекційне значення. Опанування грамотою готує учнів до засвоєння всіх основ наук у подальші роки. Це засіб набуття учнями не лише навичок правильного читання й письма, а й корекції, розвитку мови, мислення, основних психічних процесів.
У зв'язку з мовленнєвим недорозвиненням дітей з порушеннями опорно-рухового апарату та своєрідністю емоційно-вольової сфери ми організовуємо заняття так, щоб навчальна діяльність учня була викликана мотивами і потребами, доступними, зрозумілими дітям. Наприклад, дитині необхідно дізнатися, що написано під малюнком, прочитати слово, впізнати букву, щоб правильно прочитати слово, якщо інші букви відомі, прочитати відгадку до загадки, записати відгадку. Підбираємо такі дидактичні ігри, які вимагають від учнів індивідуальних відповідей Приміром, на уроці читання в 1 допоміжному класі в період навчання грамоті використовуємо такі ігри та вправи:
1. Спільний звук у всіх словах. Учитель називає 5-8 слів, у яких є спільний звук. Дитина повинна назвати його. З цим звуком придумати слова, а потім учитель показує його графічний знак — букву.
Зима — мороз — звук — зірка — Зіна — задача (3).
Дошка — дорога — дарунок — два — дерево — двір (Д).
2. «Скільки звуків і букв?» Учитель вимовляє слова. Дитина за допомогою карток з цифрами показує, скільки звуків і букв у кожному слові
Якщо дитина відповідає правильно — отримує червоний кружечок, ні — синій. Учні намагаються, виграти якомога більше червоних кружечків.
3. Учитель показує малюнок, діти піднімають букву, з якої починається назва предмета, зображеного на ньому.
4. Гра «Листоноша». Вчитель роздає різні листівки з малюнками. Дитина розповідає зміст одержаного малюнка.
5. «Чарівні клітинки». Учні отримують аркуш паперу з накресленими на ньому клітинками. У клітинки дитина вставляє з розрізної азбуки букви С, М, С, М, И, щоб вийшли слова «СОМ», «ОСИ», «МИ» (у ширину і довжину).
| — | О | — |
| О | — | — |
| — | И | — |
У підготовчий період корисно використовувати як сюжетно-рольові ігри, так і дидактичні. Вони спонукають учнів у процесі виконання різних ролей до мовного спілкування, що сприяє продуктивному розвитку їх мови і мислення. До змісту сюжетно-рольових ігор включаються ігри про працю дорослих і дітей, про сім'ю і сімейні стосунки, використання різноманітних дидактичних ігор допомагає нам виправити недоліки слухового і зорового сприймання, просторової орієнтації, скоригувати некоординованість дрібних м'язів кисті руки.
Наприклад, гра з мозаїкою, доміно, різними предметами типу квасолі, кульок, ґудзиків, лічильних паличок тощо проводиться з метою, щоб у дітей сформувались правильні уявлення про навколишній світ та мовні явища; процес повноцінного сприймання має опиратися на зорові, слухові та кінестетичні відчуття дитини. Тільки за такої умови ця категорія дітей, у діяльність яких на початковому етапі базується на предметно-чуттєвій основі, опанує тими знаннями і вміннями, які необхідні для подальшого навчання грамоті. Велика увага приділяється розвитку усної мови, який здійснюється на уроках читання і письма. Мова дітей примітивна, бідна. Важливо зібрати дані про готовність учнів до опанування грамотою і уважно проаналізувати ці дані спільно з логопедом, лікарем (дитячим психоневрологом) Від цього залежить вибір доцільної методики навчання учня грамоті з урахуванням знань, умінь та життєвого досвіду, здійснення індивідуального підходу до учнів з метою максимального використання збережених функцій і виявленого обсягу знань і умінь та вчасного виправлення конкретних недоліків мови, мислення, моторики, сприймань, уваги, розробки індивідуальних занять.
Дітям, які навчаються вдома, особливо важко усвідомлювати зміст прочитаного, дії, тому що ця категорія дітей сприймає світ в основному очима батьків та вчителя. Тому ми застосовуємо різноманітні види мовної та розумової діяльності: жива бесіда, гра, розповідь, малюнки, картини, діафільми слайди, грамзаписи.
Якщо учень називає за темою дуже мало предметів (не більше 3-х), йому пропонують розглянути і назвати різні предмети за малюнками. Використовуємо у своїй практиці альбом для психологічного обстеження. Цей альбом дає змогу виявити реальний обсяг знань дітей, оскільки діти з ДЦП можуть не пам'ятати певної назви, хоч мати її в пасивному словнику. В цьому альбомі використані малюнки з таких тем: сім'я, іграшка, одяг, дерева, овочі, фрукти, тварини, транспорт, меблі, пори року, кольори, форми предметів.
Наприклад, за темою «Тварии» пропонуємо назвати, яких тварин учень знає. Далі, яких диких і свійських тварин він знає. Потім з психологічного альбому даємо набір малюнків різних тварин, пропонуючи назвати і розкласти: в один бік — диких, y другий бік — свійських. Водночас тут виявляється й уміння здійснювати процеси аналізу, узагальнення, класифікації - предметів, які характеризують рівень пізнавальних здібностей дитини. Якщо учень самостійно не може назвати понад 50% малюнків, методику обстеження його уявлень доцільно змінити, учитель сам дає словесну інструкцію: «Покажи ведмедя. Де живе ведмідь? Це тварині дика чи свійська?» Правильна відповідь зараховується до активу учня. В такий спосіб якнайповніше виявляються знання дітей, їх активний і пасивдний словник, уявлення і життєвий досвід.
Не втратити жодної дитини — такий девіз наших учителів. Скористайтеся запропонованим вище матеріалом. У Вашій уяві вже постали різні долі ваших вихованців. Проведіть бесіду з батьками, щоб батьки відчули і повірили: Ви — для їхніх дітей.
Додаток № 1
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН РОБОТИ З УЧНЕМ 1-го КЛАСУ
СПЕЦШКОЛИ-ІНТЕРНАТУ № 15 м. КИЄВА
| ЧИТАННЯ | |||||
| № п/п | Дата | Зміст матеріалу | Оцінка | ||
| І чверть | |||||
| 1 | 3.09 | Мій дім. Моя земля. Моя родина |
| ||
| 2 | 309 | Здрастуй, школо! |
| ||
| 3 | 509 | Бесіда про літо. Закріплення навичок навчальної діяльності |
| ||
| 4 | 10.09 | Слухання казки «Ріпка» |
| ||
| 5 | 10.09 | Спосіб умовного позначення речень |
| ||
| 6 | 12.09 | Речення. Уявлення про діалог. Коротка і повна відповіді Складання речення заданої будови |
| ||
| 7 | 17.09 | Розширення уявлення про слово та речення |
| ||
| 8 | 17.09 | Уміння відповідати на питання «Хто це? Що це» |
| ||
| 9 | 19.09 | Ознайомлення зі складовою будовою слів Поділ слів на склади |
| ||
| 10 | 24.09 | Поняття про наголос. Трискладові слова |
| ||
| 11 | 24.09 | Мовні органи. Голосні та приголосні звуки |
| ||
| 12 | 26.09 | Звуковий аналіз слів Тверді і м'які приголосні |
| ||
| 13 | 1.10 | Повний звуковий аналіз мовних слів |
| ||
| 14 | 1.10 | Звук [а], буква А, а |
| ||
| 15 | 3.10 | Звук [у], буква У, у |
| ||
| 16 | 8.10 | Звук [о], буква О |
| ||
| 17 | 8.10 | Звук [и], буква И |
| ||
| 18 | 10.10 | Звук [м], буква М (ем) |
| ||
| 19 | 13.10 | Звук [і], позначення голосного звука [І] |
| ||
| 20 | 15.10 | Звук [н], [н'], буква Н (єн) Читання складів, слів, речень з буквою Н |
| ||
| 21 | 17.10 | Звук [в], буква В (ве). Читання складів, слів, речень |
| ||
| 22 | 2210 | Звук [л], [л'], буква Л (ел) |
| ||
| 23 | 22.10 | Звук [с], [c’], буква С (ес) |
| ||
| Продовження таблиці | |||||
| № п/п | Дата | Зміст матеріалу | Оцінка | ||
| 24 | 24.10 | Закріплення вивчених букв, звуків. Звуковий аналіз слів |
| ||
| 25 | 29.10 | Звук [к], буква К (ка) Читання слів |
| ||
| 26 | 29.10 | Звук [п], буква П (пе) |
| ||
| 27 | 31.10 | Підсумковий урок |
| ||
| II чверть | |||||
| 28 | 12.11 | Звук [р], [р'], буква Р (ер) |
| ||
| 29 | 12.11 | Звук [т], [т’], казка «Котик та півник» |
| ||
| 30 | 14.11 | Звук [е], буква Е, е |
| ||
| 31 | 19.11 | Закріплення вивчених звуків та букв |
| ||
| 32 | 19.11 | Звуки [д], [д'], буква Д, д (де) |
| ||
| 33 | 21.11 | Закріплення букви Д. Читання вивчених букв у різних позиціях |
| ||
| 34 | 26.11 | Звуки [з], [з'], буква 3, з (зе) |
| ||
| 35 | 26.11 | Вироблення навичок читання З в різних позиціях |
| ||
| 36 | 28.11 | Буква ь. Позначення м'якості приголосних |
| ||
| 37 | 3.12 | Вживання [ь] на письмі |
| ||
| 38 | 3.12 | Тренувальні вправи |
| ||
| 39 | 5.12 | Звук [б], буква Б, б (бе) |
| ||
| 40 | 10.12 | Закріплення вивченої букви Б на основі тексту «Білки» |
| ||
| 41 | 10.12 | Звуки [г], [г'], буква Г, г (ге) |
| ||
| 42 | 12.12 | Вироблення навички читання, букви Г в різних позиціях |
| ||
| 43 | 17.12 | Повторення вивчених букв. Складання оповідання «Зима» |
| ||
| 44 | 17.12 | Розвиток усного мовлення. Тема: Іграшки. Звуко-буквений аналіз слів |
| ||
| 45 | 19.12 | Звук [ч], буква Ч (че) |
| ||
| 46 | 24.12 | Читання тексту з буквою Ч (че) |
| ||
| 47 | 24.12 | Закріплення вивчених букв, читання вірша «Ялинка» |
| ||
| 48 | 26.12 | Підсумковий урок |
| ||
| III чверть | |||||
| 49 | 16.01 | Звук [й], буква Й (йот) |
| ||
| 50 | 21.01 | Закріплення вивченої букви |
| ||
| 51 | 21.01 | Звук [х], буква X, х (ха) |
| ||
| 52 | 23.01 | Зіставлення звуків [г], [х]. Вірш «Колискова пісня» |
| ||
| 53 | 28.01 | Сполучення [ой] |
| ||
| 54 | 28.01 | Буква Я в українському письмі, звуки [йа] |
| ||
| 55 | 30.01 | Звук [ж], буква Ж (же). Народна казка |
| ||
| 56 | 4.02 | Звук [ш], буква Ш, ш (ша). «Як я допомагаю тваринам узимку» |
| ||
| 57 | 4.02 | Звуки [йі], буква ї. Л. Українка «Вишенька» |
| ||
| 58 | 6.02 | Звук [ц], буква Ц (це). Казка «Дві кізоньки» |
| ||
| 59 | 11.02 | Звуки [йу], буква Ю. Казка «Івасик-Телесик» |
| ||
| Продовження таблиці | |||||
| № п/п | Дата | Зміст матеріалу | Оцінка | ||
| 60 | 11.02 | Звуки [йе], буква Є. Інтонація читання |
| ||
| 61 | 13.02 | Звуки [шч], буква Щ, щ (ща) |
| ||
| 62 | 25.02 | Розвиток мови (ігри, лічилки) |
| ||
| 63 | 27.02 | Звук [ф], буква Ф (еф) |
| ||
| 64 | 27.02 | Звуки [дз], [дз'] буквосполучення дз |
| ||
| 65 | 4.03 | Читання слів з буквосполученням дз |
| ||
| 66 | 4.03 | Звук [дж], буквосполучення дж |
| ||
| 67 | 6.03 | Апостроф. Читання слів, тексту |
| ||
| 68 | 11.03 | Розвиток усного мовлення |
| ||
| 69 | 11.03 | Складання оповідань за малюнком |
| ||
| 70 | 13.03 | Алфавіт. Читання казки, |
| ||
| 71 | 18.03 | «Про двох цапків» |
| ||
| 72 | 18.03 | Переказ казки |
| ||
| 73 | 20.03 | Підсумковий урок |
| ||
| IV чверть | |||||
| 74 | 31.03 | Повторення. Алфавіт |
| ||
| 75 | 31.03 | «Супутник букваря» |
| ||
| 76 | 1.04 | Лічилка. Загадки - |
| ||
| 77 | 1.04 | Веселинки |
| ||
| 78 | 3.04 | «Дві кізочки» |
| ||
| 79 | 8.04 | «Чому і як трапилось так?» |
| ||
| 80 | 10.04 | «Джерельце», «Бджілка» |
| ||
| 81 | 10.04 | «Цілющі джерела» |
| ||
| 82 | 15.04 | «Втрачений день» |
| ||
| 83 | 15.04 | «Сінокіс», «Ой, ходила павонька» |
| ||
| 84 | 17.04 | «Слонів апетит». Жарт. |
| ||
| 85 | 22.04 | «Журавлики-журавлі» |
| ||
| 86 | 22.04 | Все починається з малого |
| ||
| 87 | 24.04 | Лічилка. Загадки |
| ||
| 88 | 6.05 | «Як метелик лікується» |
| ||
| 89 | 6.05 | «Веснянка» |
| ||
| 90 | 8.05 | «Одна на світі» |
| ||
| 91 | 13.05 | «Травень» |
| ||
| 92 | 13.05 | «На вулиці» |
| ||
| 93 | 15.05 | Позакласне читання |
| ||
| 94 | 20.05 | Повторення пройденого матеріалу |
| ||
| 95 | 20.05 | Повторення звуко-буквеного аналізу |
| ||
| 96 | 22.05 | Підсумковий урок |
| ||
ПИСЬМО
| ПИСЬМО | |||||
| № п/п | Дата | Зміст матеріалу | Оцінка | ||
| І чверть | |||||
| 1 | 3.09 | Навички правильного сидіння за столом. Вправи для рук |
| ||
| 2 | 5.09 | Користування письмовим приладдям |
| ||
| 3 | 5.09 | Ознайомлення зі словом, реченням |
| ||
| 4 | 10.09 | Користування зошитом, лінії в зошиті |
| ||
| 5 | 12.09 | Письмо похилих і завернутих ліній |
| ||
| 6 | 12.09 | Письмо елементів ліній, загорнутих угору |
| ||
| 7 | 17.09 | Зображення петлеподібних елементів. Розвиток моторики. |
| ||
| 8 | 17.09 | Письмо рядкової букви а |
| ||
| 9 | 19.09 | Письмо рядкової букви у |
| ||
| 10 | 24.09 | Письмо складу ла |
| ||
| 11 | 26.09 | Письмо рядкової букви о |
| ||
| 12 | 26.09 | Письмо рядкової букви и |
| ||
| 13 | 1.10 | Повторення вивчених голосних: а, о, у, и |
| ||
| 14 | 3.10 | Письмо рядкової букви м |
| ||
| 15 | 3.10 | Письмо рядкової букви і |
| ||
| 16 | 8.10 | Письмо рядкової букви н. Склади. |
| ||
| 17 | 10.10 | Письмо в. Склади з буквою в |
| ||
| 18 | 10.10 | Закріплення вивчених букв. Аналіз мовлених слів |
| ||
| 19 | 15.10 | Письмо рядкової букви л. Письмо складів з л |
| ||
| 20 | 17.10 | Письмо рядкової букви е. Склади, слова з буквою е |
| ||
| 21 | 17.10 | Закріплення вивчених букв |
| ||
| 22 | 22.10 | Словниковий диктант |
| ||
| 23 | 24.10 | Велика буква А |
| ||
| 24 | 24.10 | Велика буква М |
| ||
| 25 | 2910 | Закріплення набутих навичок при написанні букв |
| ||
| 26 | 31.10 | Письмо великих букв та складів з ними. Слова з великою буквою М |
| ||
| 27 | 31.10 | Підсумковий урок |
| ||
| II чверть | |||||
| 28 | 12.11 | Закріплення набутих навичок при написанні букв |
| ||
| 29 | 1411 | Рядкова буква т |
| ||
| 30 | 14.11 | Рядкова буква р |
| ||
| 31 | 19.11 | Написання слів з вивченими буквами |
| ||
| 32 | 21.11 | Велика буква О. Словниковий диктант |
| ||
| 33 | 21.11 | Письмо рядкової букви е |
| ||
| 34 | 26.11 | Рядкова буква з |
| ||
| Продовження таблиці | |||
| № п/п | Дата | Зміст матеріалу | Оцінка |
| 35 | 28.11 | Буква I |
|
| 36 | 28.11 | Буква Н |
|
| 37 | 3.12 | Письмо великих букв та складів з ними |
|
| 38 | 5.12 | Письмо слів з ь, сполучення ьо |
|
| 39 | 5.12 | Письмо рядкової букви г |
|
| 40 | 10.12 | Буква Г, написання слів |
|
| 41 | 12.12 | Буква В, в |
|
| 42 | 12.12 | Списування друкованих речень |
|
| 43 | 17.12 | Буква х, написання друкованих слів |
|
| 44 | 19.12 | Буква X. Списування друкованих слів |
|
| 45 | 19.12 | Письмо У. Написання слів з вивченими буквами |
|
| 46 | 24.12 | Словниковий диктант |
|
| 47 | 26.12 | Повторення вивчених букв |
|
| 48 | 26.12 | Підсумковий урок |
|
| III чверть | |||
| 49 | 16.01 | Буква ч |
|
| 50 | 16.01 | Буква Ч, Склади, слова |
|
| 51 | 21.01 | Списування друкованого тексту |
|
| 52 | 23.01 | Буква й, Й |
|
| 53 | 23.01 | Буквосполучення йо, ьо |
|
| 54 | 28.01 | Буква Я |
|
| 55 | 30.01 | Буква ї, Ї. Слова, склади |
|
| 56 | 30.01 | Буква ж. Диктант |
|
| 57 | 4.02 | Буква Ж. Списування друкованих слів |
|
| 58 | 6.02 | Буква ш, Ш
|
|
| 59 | 6.02 | Буква ц, Ц |
|
| 60 | 11.02 | Буква ю, Ю |
|
| 61 | 13.02 | Буква є, Є |
|
| 62 | 13.02 | Буква щ, Щ |
|
| 63 | 25.02 | Письмо слів та речень з вивченими буквами |
|
| 64 | 27.02 | Велика буква Б |
|
| 65 | 27.02 | Рядкова буква ф. Велика буква Ф |
|
| 66 | 4.03 | Письмо буквосполучення дз та слів з ним |
|
| 67 | 6.03 | Письмо буквосполучення дж та слів з ним |
|
| 68 | 11.03 | Списування з друкованого тексту |
|
| 69 | 12.03 | Диктант |
|
| 70 | 13.03 | Написання голосних. Списування з друкованого тексту |
|
| 71 | 13.03 | Написання приголосних. Списування з друкованого тексту |
|
| 72 | 18.03 | Списування тексту |
|
| 73 | 20.03 | Повторення |
|
| Продовження таблиці | |||
| № п/п | Дата | Зміст матеріалу | Оцінка |
| 74 | 20.03 | Підсумковий урок |
|
| IVчверть | |||
| 75 | 31.03 | Письмо слів з апострофом |
|
| 76 | 1.04 | Апостроф |
|
| 77 | 3.04 | Словниковий диктант |
|
| 78 | 3.04 | Письмо розділових знаків |
|
| 79 | 8.04 | Складання речень (малюнки) |
|
| 80 | 10.04 | Картинковий диктант |
|
| 81 | 10.04 | Списування з друкованого тексту |
|
| 82 | 15.04 | Складання речень про весну |
|
| 83 | 17.04 | Загадки, списування |
|
| 84 | 17.04 | Складання речень про птахів |
|
| 85 | 22.04 | Опис картини |
|
| 86 | 24.04 | Визначення голосних у слові |
|
| 87 | 2404 | Поділ слів на склади |
|
| 88 | 6.05 | Запис загадок під дикторку |
|
| 89 | 8.05 | Складання і запис речень |
|
| 90 | 8.ї)5 | Опис малюнка |
|
| 91 | 13.05 | Алфавіт |
|
| 92 | 1505 | Повторення, ігри |
|
| 93 | 1505 | Підсумковий урок |
|
МАТЕМАТИКА
| МАТЕМАТИКА | ||||
| № п/п | Дата | Зміст матеріалу | Оцінка | |
| І чверть | ||||
| 1 | 3.09 | Називання чисел у межах 10-ти |
| |
| 2 | 3.09 | Предмети, лічба предметів |
| |
| 3 | 5.09 | Порівняння сукупності предметів |
| |
| 4 | 5.09 | Взаємне розміщення предметів у просторі (спереду, позаду) |
| |
| 5 | 10.09 | Взаємне розміщення предметів у просторі (на, над під) |
| |
| 6 | 10.09 | Взаємне розміщення предметів у просторі (зверху, знизу) |
| |
| 7 | 12.09 | Взаємне розміщення предметів у просторі (зліва, справа) |
| |
| 8 | 12.09 | Взаємне розміщення предметів у просторі |
| |
| 9 | 1709 | Поняття: один, багато |
| |
| 10 | 17.09 | Розрізнення предметів за кольором, матеріалом, призначенням |
| |
| 11 | 19.09 | Поняття: кожний, один, усі, решта. Лічба предметів |
| |
| 12 | 19.09 | Порівняння групи предметів |
| |
| 13 | 24.09 | Однакова і неоднакова кількість |
| |
| Продовження таблиці | ||||
| № п/п | Дата | Зміст матеріалу | Оцінка | |
| 14 | 24.09 | Порівняння груп предметів. Стільки ж |
| |
| 15 | 26.09 | Більше, менше. Порівняння груп предметів за кількістю елементів |
| |
| 16 | 26.09 | Порядкове значення чисел. Раніше, пізніше |
| |
| 17 | 1.10 | Розрізнення предметів за розміром, довжиною. Прямі і криві лінії |
| |
| 18 | 1.10 | Поняття: важчий, легший, багато, один |
| |
| 19 | 3.10 | Число і цифра 1. Написання 1 |
| |
| 20 | 3.10 | Число і цифра 2. Написання 2 |
| |
| 21 | 8.10 | Порівняння чисел |
| |
| 22 | 8.10 | Ознайомлення зі знаком =. Порівняння чисел |
| |
| 23 | 10.10 | Число і цифра 3. Написання цифри 3 |
| |
| 24 | 10.10 | Склад числа 3 |
| |
| 25 | 15.10 | Число і цифра 4. Написання |
| |
| 26 | 15.10 | Порівняння чисел у межах 4-х. Склад числа 4 |
| |
| 27 | 17.10 | Число і цифра 5. Утворення 5. П'ятикутник |
| |
| 28 | 17.10 | Написання цифри 5. Склад числа 5 |
| |
| 29 | 22.10 | Закріплення вивчених чисел |
| |
| 30 | 22.10 | Ознайомлення зі знаком (+). Складання прикладів на додавання |
| |
| 31 | 24.10 | Вправи на засвоєння складу чисел |
| |
| 32 | 24.10 | Порівняння чисел у межах 5-ти. П'ятикутник |
| |
| 33 | 29.10 | Порядкове число. Лічба порядкових чисел |
| |
| 34 | 29. 10 | Вправи на засвоєння складу чисел |
| |
| 35 | 31.10 | Повторення |
| |
| 36 | 31.10 | Підсумковий урок |
| |
| II чверть | ||||
| 37 | 12.11 | Усна лічба |
| |
| 38 | 12.11 | Склад чисел у межах 5-ти |
| |
| 39 | 14.11 | Вправи на засвоєння складу чисел |
| |
| 40 | 14.11 | Числа і цифри 6. Утворення числа 6. Написання цифри |
| |
| 41 | 19.11 | Склад числа 6. Шестикутник. Порівняння чисел |
| |
| 42 | 19.11 | Число і цифра 7 |
| |
| 43 | 21.11 | Склад числа 7. Приклади |
| |
| 44 | 21 11 | Відрізок, порівняння довжини |
| |
| 45 | 26.11 | Число і цифра 8 |
| |
| 46 | 26.11 | Склад числа 8. Задачі |
| |
| 47 | 28.11 | Ознайомлення з сантиметром |
| |
| 48 | 28.11 | Порівняння чисел у межах 8-ми |
| |
| 49 | 3.12 | Число і цифра 9 |
| |
| 50 | 3.12 | Склад числа 9, порівняння чисел у межах 9-ти |
| |
|
Продовження таблиці | ||||
| № п/п | Дата | Зміст матеріалу | Оцінка | |
| 51 | 5.12 | Утворення числа 10. Цифра 10 |
| |
| 52 | 5.12 | Порівняння чисел у межах 10-ти |
| |
| 53 | 10.12 | Вправи на зіставлення цифри і кількості предметів |
| |
| 54 | 10.12 | Склад числа 10. Вправи |
| |
| 55 | 12.12 | Об'єднання груп предметів і додавання натуральних чисел |
| |
| 56 | 12.12 | Терміни «плюс», «додати» |
| |
| 57 | 17.12 | Дія віднімання, знак (-) |
| |
| 58 | 17.12 | Зв'язок дій додавання та віднімання |
| |
| 59 | 19.12 | Число і цифра 0 |
| |
| 60 | 19.12 | Складання задач на додавання і віднімання (в межах 10-ти) |
| |
| 61 | 24.12 | Розв'язування прикладів (у межах 10-ти) |
| |
| 62 | 24.12 | Складання прикладів за малюнком |
| |
| 63 | 26.12 | Повторне вивчення матеріалу |
| |
| 64 | 26.12 | Підсумковий урок |
| |
| ІІІ чверть | ||||
| 65 | 16.01 | Вправи на повторення складу чисел |
| |
| 66 | 16.01 | Розв'язування прикладів на додавання та віднімання |
| |
| 67 | 21.01 | Додавання і віднімання 0 |
| |
| 68 | 21.01 | Задачі на знаходження суми та остачі |
| |
| 69 | 23.01 | Розв'язування прикладів у межах 10-ти |
| |
| 70 | 23.01 | Текстові задачі на знаходження суми |
| |
| 71 | 28.01 | Текстові задачі на знаходження остачі |
| |
| 72 | 28.01 | Доданки, сума. Невідомий доданок |
| |
| 73 | 30.01 | Знаходження невідомого доданка |
| |
| 74 | 30.01 | Самостійна робота |
| |
| 75 | 4.02 | Склад чисел. Розв'язування задач |
| |
| 76 | 4.02 | Склад чисел. Розв'язування задач |
| |
| 77 | 6.02 | Віднімання від 10-ти |
| |
| 78 | 6.02 | Задачі на віднімання |
| |
| 79 | 11.02 | Таблиці додавання та віднімання чисел |
| |
| 80 | 11.02 | Збільшення та зменшення числа на 2 |
| |
| 81 | 13.02 | Збільшення на кілька одиниць |
| |
| 82 | 13.02 | Перетворення нерівності у рівність |
| |
| 83 | 25.02 | Таблиці додавання та віднімання 4 |
| |
| 84 | 25.02 | Порівняння чисел. Приклади |
| |
| 85 | 27.02 | Таблиці додавання та віднімання 5. Зменшення числа на 5 |
| |
| 86 | 27.02 | Порівняння чисел. Приклади, задачі |
| |
| 87 | 4.03 | Збільшення та зменшення на 6 |
| |
| Продовження таблиці | ||||
| № п/п | Дата | Зміст матеріалу | Оцінка | |
| 88 | 4.03 | Таблиця додавання та віднімання числа 6 |
| |
| 89 | 6.03 | Таблиця додавання та віднімання числа 7 |
| |
| 90 | 6.03 | Розв'язування прикладів |
| |
| 91 | 11.03 | Таблиця додавання та віднімання числа 8 |
| |
| 92 | 11.03 | Літр. Розв'язування задач |
| |
| 93 | 13.03 | Таблиці додавання та віднімання числа 9 |
| |
| 94 | 13.03 | «Цікаві квадрати» |
| |
| 95 | 18.03 | Розв'язування задач |
| |
| 96 | 18.03 | Збільшення та зменшення на 9 |
| |
| 97 | 20.03 | Повторення |
| |
| 98 | 20.03 | Підсумковий урок |
| |
| IV чверть | ||||
| 99 | 31.03 | Додавання та віднімання чисел групами |
| |
| 100 | 31.03 | Розв'язування задач та прикладів |
| |
| 101 | 1.04 | Переставна властивість додавання |
| |
| 102 | 1.04 | Розв'язування прикладів і задач |
| |
| 103 | 3.04 | Усна нумерація чисел 11-20 |
| |
| 104 | 3.04 | Усна нумерація чисел 11-20 |
| |
| 105 | 8.04 | Склад чисел |
| |
| 106 | 8.04 | Лічба в межах 15-ти, |
| |
| 107 | 10.04 | Лічба в межах 18-ти |
| |
| 108 | 10.04 | Лічба в межах 20-ти |
| |
| 109 | 15.04 | Розв'язування прикладів |
| |
| 110 | 15.04 | Дициметр |
| |
| 111 | 17.04 | Записування цифрами чисел другого десятка |
| |
| 112 | 17.04 | Письмова нумерація 11-20 |
| |
| 113 | 22.04 | Порівняння чисел. Назви чисел при додаванні |
| |
| 114 | 22.04 | Розв'язування задач |
| |
| 115 | 24.04 | Додавання та віднімання виду 10+7; 17-7 |
| |
| 116 | 24.04 | Розв'язування прикладів і задач |
| |
| 117 | 6.05 | Усна нумерація чисел 11-20 |
| |
| 418 | 6.05 | Розв'язування задач |
| |
| 119 | 8.05 | Порівняння чисел |
| |
| 120 | 8.05 | Математичні ігри, цікаві задачі |
| |
| 121 | 12.05 | Повторення |
| |
| 122 | 12.05 | Повторення пройденого матеріалу |
| |
| 123 | 15.05 | Контрольна робота |
| |
| 124 | 15.05 | Підсумковий урок |
| |
Додаток № 2
ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАНЯТТЯ З МАТЕМАТИКИ В 4-му ДОПОМІЖНОМУ КЛАСІ
Тема. Ділення на 9 рівних частин.
Мета. Актуалізувати знання учня про зв'язок дії ділення з дією множення; вчити ділити на 9 (таблиця ділення на 9); закріплювати таблицю множення на 9.
Розвивати математичні знання, пізнавальну активність, працелюбність.
Обладнання: Таблиця (множення на 9); програвач; роздатковий матеріал; сюжетний малюнок для складання задачі.
Хід заняття
1. Психологічна підготовка дитини до заняття.
2. Логопедична розминка:
вправи для язика, губ;
лічилка:
Раз, два, три,
Йшли я й ти,
По горох -
Ми удвох
3. Перевірка домашнього завдання:
робота з індивідуальними картками (таблиця множення на 9), усний рахунок;
підсумок.
4. Подання нового матеріалу:
пригадати, як називаються числа при множенні (множник, добуток);
при діленні (ділене, дільник, частка);
складання таблиці ділення на основі таблиці множення на 9 (записати на магнітній дошці);
опрацювати сторінку в підручнику (таблиця ділення на 9), записати в зошит);
індивідуальна робота з учнем (списування таблиці);
висновки.
5. Закріплення матеріалу.
розв'язування прикладів на дошці та в зошиті (типу 81:9–9=0; 27:9+17=20), використовувати рахівницю;
фізхвилинка;
складання задачі за сюжетним малюнком (хлопці та дівчата, прибирають клас);
запис на дошці короткої умови задачі:
читання з дошки короткої умови;
запис на дошці та в зошит:
/) 18:9=2 (дівчаток);
2) 18+2=20 (учнів).
Відповідь: клас прибирали 20 учнів
бесіда: а) як учні прибирають свій клас; б) чергування в їдальні, спальнях, допомога батькам;
підсумок;
індивідуальна робота (запис задачі без короткої умови);
гра «Хто швидше?» (заповнити «східці», заготовлені на папері). Грає учень з учителем
підсумок гри
6. Оцінка за урок.
7. Підсумки уроку:
що нового дізнався учень на уроці?
8. Домашнє завдання:
таблиця ділення на 9;
приклади (на картці):
72 : 9 + 12 = 9 • 4+ 14 =
81 : 9 + 24 = 26 + (36 : 9) =
Додаток № 3
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАНЯТТЯ З РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ
В 4-му ДОПОМІЖНОМУ КЛАСІ
Тема. Осінній ліс.
Мета. Актуалізувати знання учня про побачене на слайдах в осінньому парку, розвивати творчу уяву, вміння висловлюватись повними реченнями, використовувати прикметники в-усному мовленні. Виховувати любов до, природи.
Обладнання: Картина «Минає літо», слайди «Пори року», програвач, платівка, картки (надрукована казка «Дід Осінник»), листя різних дерев.
Хід заняття
1. Психологічна підготовка учня до уроку.
2. Логопедична розминка:
вправи для язика, губ;
вірш (хором):
Ясне сонце не гріє,
Холодок повіва.
Засихає, жовтіє
На узліссі трава.
Осипаються клени,
Листя з дуба летить…
Лиш ялинка зелена
Серед лісу стоїть
(І. Бойко)
3. Актуалізація знань дитини:
загадка:
Яка це пора року?
Небеса прозорі,
Як глибінь ріки,
Падають, як зорі,
З явора листки,
А над полем нитка
Дзвенить, як струна,
Зажурилась квітка —
Чує сніг вона
(Осінь)
перегляд слайдів про осінній парк, ліс;
вступне слово вчителя:
«Ми подивилися з тобою слайди про осінній парк, відчули красу і силу лісу, але життя в лісах та парках не закінчується, мешканці лісів готуються до зими».
4. Повідомлення теми уроку.
Пригадати й розповісти про зміни, що відбуваються восени в лісі:
коротка розповідь учня про осіннє забарвлення кленів, беріз, ялини, сосни, кущів (використати листя дерев);
пригадати, як готуються до зими звірі й птахи;
розказати, що роблять восени в лісі люди.
5. Робота за картиною «Минає літо»...
вчитель читає вірш Т.Г.Шевченка:
Минає літо
Минає літо. Шелестить
пожовкле листя по діброві,
гуляють хмари, сонце спить…
План (на магнітній дошці):
1. Краса осіннього лісу.
2. Заклопотані білочки, їжаки.
3. Пташки відлітають у теплі краї..
4. Осінні квіти та гриби.
6. Прослухати уривок з музичного твору П. Чайковського «Пори року»
учень робить висновок (за допомогою вчителя): «Художники, поети, музиканти в своїх творах показують красу і велич природи в різні пори року»;
фізхвилинка;
читання («Дід Осінник»):
Дід Осінник
У темному лісі живе дід Осінник. Спить на сухому листі, сторожко прислухається до пташиного співу. Як тільки почує сумну журавлину пісню — курли-курли — підводиться й каже:
— Прийшла моя година. Відлітають до теплого краю журавлі. Виходить з лісу дід Осінник — сірий, у сивому дощовику. Де пройде, там листя жовтіє й опадає на землю. Виходить на узлісся, прихиляється до дуба й тихо-тихо щось мугиче.
Це не пісня, а осінній вітер... Коли дід співає, його борода росте, розвівається за вітром. Ось вона вже простяглася луками. Посіріли луки
— Осінній туман,— кажуть люди.
І не здогадуються, що це ж, борода діда Осінника.
змальовування прочитаного в уяві дитини («Яку картину ти б намалював, якби був художником?»);
учень пригадує загадки та прислів'я про осінь.
7. Підсумкова розповідь учителя.
«Природа — це не тільки милий серцю краєвид. Це праця всіх людей, це скарбниця найрізноманітніших багатств. Тільки треба оберігати ці багатства, вміло їх використовувати. Людина, яка любить природу, ніколи не зламає без потреби гілочку, не нарве оберемок лісових квітів, щоб потім викинути їх і потоптати, не вирве з корінням грибочок. Коли всі будуть бережливо ставитися до природи, — вона віддячить людям».
8. Оцінка за урок.
9. Домашнє завдання.
У читанці для 4 допоміжного класу відібрати і виразно прочитати прислів'я про осінь.
